Хоч наші торгові центри за європейським зразком набувають новорічного вигляду вже від середини листопада, я починаю жити передчуттям свята з грудня. Різдвяні свята, а особливо уся ця метушня перед ними – це спосіб пережити найкоротші сірі дні року.

З якогось часу я зрозуміла, що не так важливе саме свято – саме цей день, цей момент – як підготовка до нього. Усі адвент-календарі, свята в дитячих садках і молодших школах, карнавальні костюми і вигадливі теми новорічних вечірок для дорослих; усі різдвяні ярмарки з горами ялинкових іграшок, милими ельфами і звірятами, які просяться з полиць під вашу ялинку – це так заворожує! Я насилу стримую себе, щоб залишитись при здоровому глузді і не витратити бюджет на усі свята за один похід в гіпермаркет.

Адже головне – це не покупка чергової блискучої іграшки. Головне – це емоції, тривала радість, відчуття тепла, потрібності і рідності. На свята важливо побути разом з найдорожчими, щоб спільно пережити миті щастя; важливо наповнити своє серце, зробивши щось хороше; згадати традиції і подякувати за рік, що минає. І так легко за метушнею забути про це головне. А тоді свята минуть непомітно і швидко, залишивши осад чогось, що не відбулось. Наче вам щось обіцяли і не виконали.

Тому насолоджуйтесь передчуттям свята. Для того, щоб сповнитись радістю очікування дива, іноді треба зовсім небагато. Такі звичайні справи, але вони – це шлях, який і робить нас щасливими. Збережіть собі список таких справ і відзначайте, що вже зробили, а що обов’язково зробите. І хто буде разом з вами наповнювати цей місяць казкою. Особисто мене такий список надихає і вселяє внутрішній спокій – бо це вже схоже на план дій.