Кухарство
Рецепти
Брускета з авокадо і креветками
Французький рецепт філе риби під соусом
Крем-брюле: простий французький десерт
Готуємось до Великодня. Наближаємо перемогу.
Гречаний суп
Шоколадні кекси з вишнею
Як приготувати печінку смачно
Цезар з креветками і йогуртом
Рогалики з варенням з двоякого тіста і з трьома плюсами
Моя генетична пристрасть, кухня
Гадаю, це у мене в крові. Цей вірус кухарства оселився в мені у ранньому дитинстві. Пам’ятаю, як траплялось приїжджати до бабусі у час, коли вона була задіяна як Головна Кухарка на весіллі якихось щасливчиків. Я тихенько спостерігала, як у її хаті творилась магія. Мені здавалось, моя бабуся – фея (хоч у моєму дитинстві фей не було, вони з’явились якось пізніше і догнали мене з моїми малими). Виглядало, наче усе в хаті кружляє довкола неї, літає, міситься, збивається і печеться, загортається, булькає і рум’яниться за помахом невидимої чарівної палички.
Так, моя бабуся була визнаною кухаркою на всю околицю. А ви знаєте, що таке весілля у селі? Це плюс-мінус 150 гостей, два дні гуляння, а через тиждень – поправини для найстійкіших. Досить сказати, що за замовленою випічкою до моєї бабусі приїжджали вантажівками. Як вона це робила у до-міксерні і до-комбайнові часи – просто не уявляю. Хіба і справді мала щось «фейське» у своїх вміннях.
Ми ж користуємось усіма благами цивілізації, але хіба в них щастя? Головні інгредієнти у нас є завжди, тільки ми забуваємо їх застосовувати. Я ж обов’язково беру щось із усмішки, натхнення, радості нового дня, мрійливості, щирості. Тому ділюсь з вами не рецептами, а своїми родинними секретами, підслуханими і підглянутими на бабусиній кухні.