Є страви, які ми готуємо раз-два на рік. Наші традиційні обрядові страви, які йдуть з нами з покоління в покоління і є одним з ідентифікаторів українців. Серед них – традиційна різдвяна кутя. Навіть якщо ви її не любите, навіть якщо ви її не готуєте, навіть якщо ви все життя прожили за тисячі кілометрів від України, одне слово – кутя, і якщо ви українець, воно не залишить вас байдужим. Бо за ним відразу виринають асоціації і спогади, які невидимою ниткою зв’язують вас з цією землею.

У моєму дитинстві кутя смакувала значно більше, і не в останню чергу тому, що над нею треба було попрацювати. Мені вже років з 5 давали необдерту пшеницю у грубій брезентовій рукавиці, міцно зав’язаній. З таким «мішечком» я всідалась на порозі і била по ньому молотком що є сили – таким чином відділялась полова. І яким би нудним мені не було це заняття, я не сміла скаржитись: усі дорослі були заклопотані, і я відчувала усю відповідальність за свій вклад у підготовку до великого свята. Причетність і залучення разом з дорослими – один із важливих елементів виховання в сім’ї, що я усвідомила лише коли підросли власні діти.

Сьогодні існує багато варіантів осучасненої куті, але перш ніж додавати щось, спробуйте класику. Відчуйте її, полюбіть, а тоді подумайте, чого не вистачає вам, якого смаку ви хотіли б додати. Можливо, вам і не захочеться нічого більше. Я люблю саме таку, традиційну для моєї родини, різдвяну кутю, яку готують моя мама і бабуся, і яку готували їхні бабусі. У нас прийнято готувати її двічі на рік: на Різдво і на Щедрий вечір перед Ворохрещам.

У більшості України кутю готують і на «старий» Новий рік. Більше того, нічого не заваджає приготувати кутю і в інші свята протягом року. Але ніколи вона не смакує так, як на Різдво!

Зараз чудовий час, у будь-якому супермаркеті можна купити спеціальне зерно, з написом на пакетику «Кутя». І навіть з додатками до пакетика, цілий набір з медом, маком і родзинками. Вам залишається лише приготувати!

Спосіб приготування традиційної різдвяної куті:

1. У будь-якому разі, промийте пшеничне зерно у холодній воді тричі і замочіть на ніч.
2. Вранці відваріть розмочену пшеницю. Води, як для усіх каш, потрібно вдвічі більше, ніж крупи. Варіть на повільному вогні, щільно накривши кришкою, у каструлі з антипригарним дном. Я не мішаю: вона собі вариться сама по собі, я лише час від часу заглядаю, чи ще не розварилась, і чи не вся вода википіла.
3. У макітрі запарюю мак. Води, знову-таки, вдвічі більше, ніж маку. Дайте настоятись до години часу. Після цього злийте зайву воду і розітріть мак макогоном, поки він не випустить біле молочко.
4. Додайте цукор і знову розітріть, щоб цукор розчинився, а мак знову став чорним.
5. Додайте мед і розітріть ще раз.
6. Горішки підсушіть у духовці чи на сковороді і подрібніть. Я роблю це за допомогою качалки для тіста. Вимішайте горішки рівномірно з маком.
7. Додавайте по ложці пшеничної каші і ретельно розмішуйте з маком до рівномірності.

Якщо у вас нема макітри – мак можна розмолоти насухо за допомогою кавомолки.

Ви також можете додати родзинки, курагу або цукати – і це вже осучаснений варіант куті. А пшеничну крупу можна замінити на перловку або рис за бажанням.

Складники:

500 гр цільнозернової пшениці

150 гр маку

3 ст.л. меду

100 гр цукру

200 гр горіхів